ПРОБЛЕМНО-ПОШУКОВИЙ (ЕВРИСТИЧНИЙ) МЕТОД НАВЧАННЯ

Використовують для активізації розумової діяльності дітей. Як відомо, інтерес до проблемних завдань у них виникає досить рано і розвивається протягом молодшого шкільного віку. Голов­не під час використання цього методу — правильно сформулю­вати проблему, стимулювати самостійний пошук дітьми шляху її розв'язання.


Діяльність вчителя Діяльність учня

Постановка проблеми.

Складання І постановка завдань на виконання учнями окремих етапів розв'язання Інтелектуальних і практичних проблемних завдань.

Планування кроків розв'я­зання.

Керівництво діяльністю (корекція і створення проміж­них проблемних ситуацій)

 

Сприйняття завдання, що складає час­тину загальної проблеми.

Осмислення умов завдання.

Актуалізація знань про шляхи розв'я­зування схожих завдань.

Самостійне вирішення частини про­блеми.

Самоконтроль у процесі розв'язу­вання, перевірка результатів.

Переважно мимовільне запам'ято­вування матеріалу.

Відтворення ходу розв'язання і його самостійне обґрунтування.

 

ПРИКЛАДИ РЕАЛІЗАЦІЇ МЕТОДУ

 

Реалізація етапу мотивації навчання під час викладання теми
«Сучасні комп'ютери»

Дії вчителя та поради щодо проведення етапу

Дії учнів

Учитель об'єднує учнів у групи {до 4 учнів) і пропонує розв'язати завдання на картках (якщо швидкість читання в класі недостат­ня, вчитель може по черзі підійти до кожної групи і прочитати завдання). Варіанти завдань на картках: 

1. Василь працює в рекламній агенції. Вся інформація, яку він демонструє, міститься у його комп'ютері. Він постійно переїжджає з місця на місце зі своїм комп'ютером. Опи­шіть, яким повинен бути його комп'ютер. (Мається на увазі ноутбук.)

2. Ганна дуже тендітна дівчина і працює секретарем. Вона постійно супроводжує свого начальника, який кожен день відвідує різно­манітні заклади міста. У її комп'ютері міс­тяться всі необхідні для роботи документи, вона повинна мати можливість скористатись ними у будь-якій обстановці: сидячі у маши­ні, стоячі на зборах та у інших місцях. Опи­шіть, як повинен виглядати її комп'ютер. (Мається на увазі планшетний комп'ю­тер.) Під час перевірки виконання завдань учитель вислуховує міркування однієї групи і просить іншу групу, у якої така сама картка, доповнити або висловити свої судження

Учні ознайомлюються із завданням і висловлю­ють свої міркування. Очікувані відповіді: — до картки 1: ком­п'ютер повинен бути ком­пактним, щоб можна було його возити з собою; — до картки 2: ком­п'ютер повинен бути ком­пактним, легким і зручним у користуванні {керування дотиком або голосом)

Форма навчання: групова.

Реалізація етапу мотивації навчання під час викладання теми
«Основні складові комп'ютера»

 

Дії вчителя та поради щодо проведення етапу

Дії учнів

Учитель об'єднує учнів у групи (не більше 4 в одній групі) і розкладає біля кожної групи малюнки, на яких зображено різні пристрої комп'ютера, аркуш із написом (для 1-ї гру­пи — «Пристрої введення інформації»; для 2-ї групи — «Пристрої виведення Інформа­ції»; для 3-ї групи — «Пристрої, що зберігають та опрацьовують інформацію») і клей-олівець. Учитель пропонує учням наклеїти на ар­куш зображення тих пристроїв, які, на їх дум­ку, підходять до цього напису.

Після виконання завдання вчитель збирає аркуші, вивішує на дошці та пропонує пере­глянути відповідні сторінки у підручнику, перш ніж обговорювати результати роботи

Учні розмірковують, діляться своїми роздума­ми з учасниками групи, намагаються прийняти спільне рішення і вико­нати завдання

Форма навчання: групова.

Реалізація етапу актуалізації опорних знань навчання під час викладання теми 
«Основні складові комп'ютера»
 
Дії вчителя та поради щодо проведення етапу Дії учнів

На дошці вивішені малюнки. 

Приблизний зміст малюнків:

1  — дівчина дивиться на дошку, на якій записано математичний при­клад;

2  — дівчина говорить «2 + З = 5»;

3  — хлопець слухає спів пташок;

4  — хлопець співає пісеньку;

5  — дівчина записує у зошиті «2 + 3 = 5».

Учитель викликає до дошки учня, видає йому малюнки із зображенням клавіатури, монітора, мікрофона, колонок, принтера та пояснює за­вдання: треба знайти подібність між дією дитини, зображеної на малюн­ку, та дією, яку виконує комп'ютер за допомогою одного з пристроїв, причепити до малюнка на дошці зо­браження відповідного пристрою та пояснити свій вибір.

Відповідь учня обговорюють усім класом, учитель спонукає учнів ви­словлювати саої міркування, обґрун­товувати свої рішення. Можна також викликати до дошки по черзі 5 учнів для вибору відповідного пристрою до кожного наступного малюнка

Учні розглядають малюнки, розмірковують над запитаннями вчителя і відповідями інших учнів, висловлюють свої міркування.

Очікувані відповіді:

—  до малюнка 1 — клавіату­ра: дівчина за допомогою очей (зору) отримала інформацію, а в комп'ютер інформацію вво­дять за допомогою клавіатури;

—  до малюнка 2 — монітор: дівчина повідомляє інформацію, а комп'ютер виводить інформа­цію, що зберігається в'ньому, на монітор;

—  до малюнка 3 — мікрофон: хлопець за допомогою вух (слу­ху) отримує інформацію про спів пташок, а до комп'ютера звукову інформацію вводять за допомо­гою мікрофона;

до малюнка 4 — колонки: хлопець повідомляє звукову ін­формацію, колонки теж виводять звукову інформацію;

— до малюнка 5 — принтер; дівчина повідомляє інформацію, записуючи її на папері, принтер також виводить інформацію і фіксує її на папері

 

Форма навчання: фронтальна.

 

Реалізація етапу мотивації навчання під час викладання теми 
«Призначення комп'ютерних програм»

 

Дії вчителя та поради щодо проведення етапу Дії учнів

Учитель тримає в руках аркуш паперу, фарби, калькулятор і про­понує учням вибрати необхідний їм предмет для виконання обчис­лень, написання листа, створення малюнка. Вислухавши відповіді ді­тей, учитель пропонує обґрунтувати свій вибір.

Підсумок цього етапу: «Ось так і під час роботи з комп'ютером для виконання певного завдання по­трібно вибрати інструмент, тобто комп'ютерну програму, що вміє обробляти певну інформацію, а та­кож має певний набір інструментів, функцій, властивостей

Учні висловлюють свої мірку­вання.

Очікувані відповіді:

—  калькулятор має клавіші з цифрами й арифметичними опе­раціями для повідомлення йому арифметичних прикладів, а також уміє виконувати обчислення;

—  фарби мають здатність за­лишати свій колір на різних по­верхнях, серед них можна вибрати кольори, потрібні для створення малюнка;

— аркуш паперу має простір для написання тексту, на ньому зберігається написане ручкою